Hütte Civatateos

Який толк їзди з інструктором? Особливо, коли година коштує 30 євро.
Кому поміг інструктор?
Він же ж натискає за мене всі педалі, і фіг навчишся так їздити.
Послала на фіг інструктора, вчуся їздити сама.

Всі знають, що в Італії шиють класний і якісний одяг. Взуття теж.
Але бірка Made in Italy далеко не означає рівень якості.

Місто, в якому я живу, повне китайців, які в основному займаються пошиттям одягу. Прато власне відоме тим, що тут шиють одяг, і його шиють китайці. Вони і ліплять на одяг бірку Made in Italy. Це стосується не тільки одягу, а взагалі всіх тканин. Недавно бачила, їздив по місту тут фургончик з Росії, на якому було написано ИТАЛЬЯНСКИЕ ТКАНИ. Фіг вони італійські, на фабриках сидять китайці, які їх виготовляють. Часто китайцям вони і належать.
Тут купа китайських магазинів, в яких дешево продають різне лайно з біркою Made in Italy.

Знайшла на eBay за 20 євро поюзану коляску-всюдихід для Валє в прекрасному стані: для того, щоб гуляти по пляжах, по горах-лісах і по інших "нерівнинах". Коляска супер легенька і м"яка, з великими надувними колесами і з амортизацією. Взагалі, дивно, чому не роблять всі коляски такими. Подумаєш, трохи колеса завеликі, зате нею можна проїхати всюди.

Chicco - це Кікко, а не Чікко.

Сьогодні до нас приїжджає мама.
Ура!
Це означає, шо ми зможемо нарешті вийти куди-небудь удвох, в ресторан, або в сауну, або в кіно, зі спокійним серцем залишити дитину на бабусю.
І нарешті я почну їздити з інструктором! Тільки би хватило бабла. За 2 місяці мушу отримати водійські права.

В Італї є такий звичай – кожна вагітна пара йде в магазин дитячих товарів і складає список всього, шо їм знадобиться для дитини. Вони вибирають коляски, кенгурушки, люльки, ліжечка, ванночки і так далі. Все, що треба. Потім складається список всіх цих товарів, і будхто, хто хоче зробити подарунок цій парі, вибирає собі прийнятний подарунок в тому списку. Це супер бізнес. Виходить, на кожну новонароджену дитину надійде в магазин прибутку як мінімум 2 тисячі євро.
Серед нашиих знайомих з дітьми всі складали такі списки для магазинів, тому їм непотрібні беушні речі.
А в нас, значить так: в коморі лежать 3 сидіння для авто групи 0 (для немовлят) різних фірм і всі класні. 2 сидіння для перших кашок, для кухні. 2 сидіння, які кріпляться до столу. 2 кенгуру. 2 ванночки. 1 шезлонг. Неймовірна кількість одягу, навіть нового, жодного разу не одягненого.
І це при цьому, що ми нічого взагалі не купляли для нашого сина.
І думаєш, і кому віддати би... а нікому тут і не треба. Якусь би багатодітну сім’ю знайти імігрантів чи шо. Чи на eBay продавати.
А от таку коляску-всюдихід мені дуже хочеться. Я би з нею по горах і по пляжу скакала.

Один з найвідомійших італійських співаків (мова йде про Італію) Клаудіо Бальйоні одного разу поїхав у Радянський союз і зачарувався місцевими жінками. І написав про них пісню. Називається «Дівчата сходу».

Там він співає, що «... він бачив їх, цих прекрасних жінок, з очима-озерами, і прямим волоссям як пісок, зібраним у хвіст, які так наївно радіють морозиву і намагаютсья сказати щось на дивній італійській мові, він бачив цих красивих і бідних жінок Сходу, які мріють про весну, що ніколи не прийде і закохані в життя». Прям ангели якісь, ці жінки сходу.

Зараз в Італії думають про жінок Сходу зовсім інакше. Це, як правило, проститутки.

А Клаудіо Бальйоні – це великий музикант. Люблю його.

Отака я стала соплива у відношенні немовлят.

Шокуючий сюжет про коляску, яка падає під колеса поїзда.

Знайшла колискові світу, серед них турецька колискова, симпатичне відео таке.
Дяді дудять в дудочки, з них вилітає капуста, яку тьотя кожного місяця старанно поливає, бо їй хочеться дитинку. Потім вона таки находить дитинку в капусті, а дяді зі своїми дудочками нарешті можуть поспати, бо тьотя має чим зайнятися ночами. гиги

Так буває, що ціле життя проходить у спробах довести іншим, що ти чогось вартий. Кращий від інших, кращий, ніж є насправді, унікальний і особливий. Це виявляється кожного дня і в маленьких деталях.
Який шок раптом зрозуміти, що все, що ти робив до цього часу - це не ти сам і твої потреби, а звичайний страх і комплекс неповноцінності. Заставляє вибирати в житті ті речі, з якими можна буде довести іншим, що ти кращий, ніж насправді. Щоб оцінили і полюбили.
Буває, пройде все життя, поки людина зрозуміє, наскільки вона помилилася і наскільки зруйнувала собі життя.
А буває, що і не зрозуміє.

Я тут подумала, коли людина не слідкує за своїми думками і діями постійно, то вона - немовби колобок, всередині - людина, але вона вся обліплена брудом і болотом, котиться собі по життю, нічого не підозрює і все мучиться одними і тими самими запитаннями: чому все так несправедливо, чому мене не люблять, чому життя складається не так, як хочеться, ну і так далі.
Якщо почати слідкувати постійно за тим, які думки з"являються в нас в голові, і головне, чому вони з"являються, то людина дізнається про себе стільки нового і корисного! Скажімо, вона починає розуміти, скільки бруду на ній наліплено. І як класно від нього відмиватися. І як це просто! І так буває смішно від того, що ти з цим брудом жив ціле життя і ЗОВСІМ не здогадувався, що можна, власне, помитися.
Спробуйте від сьогодні слідкувати за кожною думкою / почуттям, яке виникає всередині. Одразу побачите, скільки бруду вам гальмує життя. Одразу відділяться "зерна від плєвєл".
Одразу пріоритети поміняються місцями. Потім не зможете жити по-старому. І старі проблеми вже не будуть дошкуляти.
Головне, кожного дня робити цю роботу.

Я дуже тішуся кліматом центральної Італії, зокрема Тоскани.
Всі пори року приходять дуже пунктуально.
З перших днів березня всі дерева цвітуть, а повітря пахне чимось новим.
З перших днів вересня сонце перестає смажити, але разом з тим не холодно, а дуже приємно.
Взимку температура не опускається нижче +5, через це не треба носити на собі різну тяжку одіж.
Влітку можно завжди сховатися від спеки, бо вся Італія покрита Апеннінами, де влітку гарно і свіжо.
Під хатою можна нарвати собі свіжого розмарину або тим"яну.
Тут найкращі умови для того, щоб бути модником: одну і ту саму пару взуття можно спокійно носити і літніми вечорами і взимку. Тому одягання - це швидше процес творчості, а не кліматична необхідність.
Повсюди гори і моря.
За 20 хвилин їзди ми в таких собі італійських горганах. Де бігають кабанчики-ікланчики. Якраз зараз сезон мисливства.
А за годинку-півтори - на морі.

Навіщо потрібна на задньому склі табличка "Baby on board"?
Окей, допустим, вона потрібна.
Але чому їх тоді не зроблять єдиного формату?

А то і не розгледиш одразу, чи це просто водій іграшок понавішував там, чи це означає "обережно, в авто малюк".
Туфта.

Мені дуже стрьомно зараз виїжджати на вулицю на автомобілі. Поки я не володію взагалі автом, то я вибираю для тренування якісь пусті місця, паркувальні майданчики, де не їздить більше ніхто. Але такі місця знайти важко. Може в інших країнах існують, але в Італії таких немає. В Італії починають тренуватися прямо на проїжджих частинах.

Автошкола моєї мрії виглядає так: це такий величезний закритий павильйон. Пустий.
Туди заїжджаємо, і вмикається навчальна програма, - візуальна дорога, з візуальними дорожніми знаками, візуальною дорожною розміткою, пішоходами, і найголовніше з іншими автомобілями! Всі ці об"єкти - лише візуалізація, їх не існує. Вони рухаються, вони кольорові, це немовби проекція кольорова в повітря. Ох, і не знаю, чи це можливо таке створити.

Коли ти ударяєшся об бардюр, чуєш відповідний звук, коли робиш аварію, чуєш відповідний звук. В кінці тобі буде підраховано, сікльки аварій зробив і де порушив правило.

Принаймні в такому просторі не страшно починати їздити.

Размєчталась...

Тексти Халіля Джібрана гіпнотичні:

"Ваши дети -это не ваши дети. Они сыновья и дочери Жизни,
заботящейся о самой себе. Они появляются через вас, но не из вас, И, хотя
они принадлежат вам, вы не хозяева им.



Вы можете подарить им вашу любовь, но не ваши думы, Потому что у них
есть собственные думы. Вы можете дать дом их телам, но не их душам, Ведь
их души живут в доме Завтра, который вам не посетить, даже в ваших мечтах.
Вы можете стараться быть похожими на них, но не стремитесь сделать их похожими
на себя. Потому что жизнь идет не назад и не дожидается Вчера. Вы только
луки, из которых посланы вперед живые стрелы, которые вы зовете своими
детьми. Лучник видит свою цель на пути в бесконечное, и это Он сгибает
вас своей силой, чтобы Его стрелы могли лететь быстро и далеко. Пусть ваше
сгибание в руках этого Лучника будет вам в радость, Ведь он любит не только
свою стрелу, что летит, но и свой лук, хотя он и не подвижен."
Халіль Джібран "Пророк"

Мерседес по-італійськи - Мерчедес, пазл - це пуццле, Ейвон - це Авон, тільки чому Рено - не Ренаулт, не знаю.
ага, ще dvd -це дівуді.
bluetooth - блютут.
ггг

Цікаво, чому серед європейців Фейсбук такий популярний, а ЖЖ такий непопулярний?
Фейсбук - це ж така фігня....

Патті Право старушка...
На ній виросло не одне покоління італійців
Їй тепер за 60, але вона така ж розкішна... і в неї такий же привабливий образ

"...божевільна думка
зайнятися коханням із ним,
і думати про те, як гарно бути з тобою"

Мотоцикли на вулицях.

Сиділа я вчора на лекції в автошколі, і розповідав нам інструктор, що в місті заборонено сигналити, а якщо є необхідність посигналити, то треба мигати фарами.

І дуже мені чесалося запитати, а чому не заборонять в місті мотоцикли??

Це страшенно шумний вид транспорту!
Це страшенно небезпечний вид транспорту! Скільки знайомих навколо мали аварії на мотоциклах, можна тільки приклади приводити, тільки вони дуже сумні ці приклади.... хтось залишився назавжди у візку. Хтось помер в дуже ніжному віці. Ну, одним словом, не хочу навіть думати.

А цікаво, коли мотоцикл їде з пункту А в пункт Б, скільки сплячих маленьких дітей розбудить на цьому відрізку шляху?
Задовбали, одним словом.

Думка про те, що коли-небудь треба їздити самій на машині викликала в мене завжди жах.
Так добре, коли хтось інший сидить за кермом... тим паче, коли мова йде про італійців на дорогах. Вони небезпечні. Особливо, коли голодні.

Але тепер я записалася в автошколу, і якщо я не здам іспит через пару місяців та ще й італійською, то себе буду неповажати.

Зато сядем скоро з Валіком та поїдемо собі, куди заманеться...
в outlet Barberino з падружкамі, гиги