Ми завтра відправляємося на острів Сардинія: спочатку на машині до берегу моря, а потім завантажимося разом із машиною на великий корабель, який 10 годин нас буде везти до острова. Кажуть, що Сардинія - найкрасивіше місце в Італії. Ну, поробимо багато фотографій і запостимо сюди...
Хотіли дуже на Мадейру, свіжий острів за 1000 км від Ліссабону, із холодним океаном і голодними акулками.... але поки є ще багато роздивитися в Італії. Піду пошукаю лапті для моря.

А це наша кицька Чуня.
Вона перша кицька, а точніше кошеня, яке пердить так як старий ротвейлер. Мабуть тому, що вона італійка, українські коти не пердять.

Вчора сиділа біля хати на вулиці, пила собі каву. Як раптом побачила дві змії, середнього розміру, одна приповзла десь з нікуди, а інша впала чомусь із дерева... дуже злякалася... тепер страшно взагалі піти на грядку вирвати м"ятки до салату. хоча може ті змії геть не отруйні.
А ще тут літають дуже кумедні ліхтарики, вчора побачила такого перший раз в житті. Виглядає це для людини, яка про це нічого не знає, як цілковита галюцинація - летить собі в повітрі маленький ліхтарик і мигає світлом. Насправді, це створіння називається lucciola, тобто звичайний світлячок. По-моєму, світлячки є в Україні...але я ніколи не бачила як такий світлячок летить і мигає як звичайна лампочка.... воістину галюциногенно

Вчора ходили вечеряти в один пуб, тут внизу, в нашому селі.
Дівчинка-офіціантка, із акцентом тосканським, а точніше, пратезьким, запитала Массімо, звідки я сама, бо бачить, що я не італійка.

Я взагалі звикла вже до таких запитань і до комунікабельності офіціантів. По-перше, всі чомусь одразу бачать, що я не італійка... одна офіціантка в мексиканському ресторані підбігла до мене і весело запитала, звідки я, бо каже, що моє східно-європейське обличчя видає моє неіталійське походження. Дівчинка була із Сербії. По-друге, всі камерьери дуже люблять поспілкуватися. Це спочатку видається дивним, якщо тільки приїхав з України, в нас так неприйнято. Але потім я сам починаєш варнякати з радістю з людьми..

Так от, вчора офіціантка запитала Массімо, звідки я... з України... ця офіціантка так зраділа, вона виявилася теж з України, причому із Західної України, з Чернівецької області! А говорить такою італійською перфектною! Я сама зраділа неймовірно, бо думала почати шукати якраз українців десь поблизу, по інтернету якось чи шо.... а тут знайшлася сама молоденька дівчинка з України! Круто.... Ще й живе тут зовсім поруч, під моєю гіркою. Це взагалі,дуже незвично знайти когось з України молодого віку в тому ж селі, де ти сам.. як правило, тут багато жінок вже старшого віку. Тому це була фортуна.

Сьогодні ми з нею погуляли собі, поспілкувалмися, вона мені розказала свою непросту історію, як для дівчинки, котрій 24 роки... як вона приїхала сюди нелегально, зробивши фальшиву візу, яка коштувала 2500 євро... я трохи в шоці... по-моєму набагато легше отримати візу справжню, звичайним шляхом, аніж платити такі гроші і ще й ризикувати тим, що фальшивість можна виявити...

Вона мені розказала, де можна купити згущене молоко! І багато інших речей розказала....

Дуже добре

Третій тиждень як я в Італії, і тут весь час дощ.. Мабуть я привезла з України якихось північних циклонів..

А в мене одна пара взуття і зовсім мало одягу, - так я боялася перевищити норму в 20 кг, яка дозволяється авіакомпаніями.

В Італії добре махлювати і не платити за проїзд 3 євро в один бік - ніхто не пита у тебе квиток. Бардак бардаком, але тут можна розслабитися. Скажімо, всі переваги Німеччини - порядок і структура - іноді обертаються величезними незручностями для людей. Скажімо, одружуєшся ти в Німеччині, тобі потрібно на момент одруження мати при собі дійсний дозвіл на перебування. Якщо твоя віза просрочена, тебе вишлють назад в Україну. Слава Богу, в Італії не так. Або платиш за проїзд у місто 5 євро, в обидва кінці - 10 євро, і в гривнях це буде 80 гривень із хвостиком, так ніби ти їздиш весь час на таксі. І змахлювати не можна ніяк, контролери всюди, і штрафи теж дуже масні.

Хоча багато речей тут мене до сих пір виводять із себе в Італії:

Я не можу знайти в супермаркетах томатного соку. Тут просто немає такого продукту, хоча Італія - країна помідорів. Ну як це так? Як я без томатного соку? Коли я жаліюся на це італійцям, вони дивляться на мене як на психопатку - як це, томатний сік ? Хіба таку гидоту можна пити ?? Боооооа....

Я не можу знайти в супермаркетах звичайного набору орієнтальних приправ... кардамону, анісу, свіжого імбиру, не кажучи вже про якісь східні суміші типу гарам масала чи харісса чи шось таке... коли я попрохала коханого принести мені з магазину свіжої м"яти, він приніс мені посаджену в горшочку.. сподіваюся, виросте до наступного блюда із м"ятою. Звісно, навіщо італійцям в супермаркеті імбир, якщо в них є розмарин. Ціла полиця розмарину, тим"яну, базиліку...Розмарин тут росте в нас під хатою, вчора пішли нарвали його, шоб зготувати мняска.

Я не бачу в супермаркеті лавашу, - коли в Києві лаваш був єдиним хлібом, який я їла.

І найголовніше, я не знаю, де я можу купити тут згущене молоко! :(
Згущене молоко - це блаженство, це моє дитинство, це мій найліпший десерт до кави вранці, і мені більше нічого не треба! Як компроміс я купила собі велику банку Нутелли.. але вона не замінить цей супер продукт Радянського Союзу, ну нікак.

Окрім того, попоїсти вдень в Італії - то є неможливо, тут всі ресторани відкриваються тільки з 19.30... І виходить, вся моя тримісячна дієта - не їсти після 18.00 - пішла тепер до дупи. Якщо голодний вдень, їж собі всухом"ятку хліб із шинкою і сиром, на який я не можу навіть дивитися. Мабуть я сильно розбещена.

Хоча тут багато позитиву, це я просто жаліюся так.... тут я п"ю воду із крана, і вона чистюсінька, тут свіже повітря і на пагорбах пасуться ягнята, і косулі по ночах займаються коханням під вікнами...

А ще моцарелла тут дуже дешева, мій улюблений сир. І дині. І горошок свіжий зелений солодкий. І всі овочі дешеві. Гарно.

Піду собі подивлюся іншу пару взуття.

Відень, Шенбрунн, 6 квітня 2008

А завтра поїдемо до Риму...
Хоч ми цього не планували, але так треба.

---

Сумно через ставлення працівників українського консільства до своїх же громадян. Ну добре, коли ми зустрічаємо таке ставлення в посольствах європейских країн, це мені зрозуміло, ніхто тут нас не хоче бачити...

Але коли самі українці псують і ускладнюють життя своїм же людям, це мені незрозуміло.

Мені чомусь сниться моя мертва однокласниця.
Я її питаю:
- Ти білочка?
- Ні, я ведмедик, - відповідає вона.

Сьогодні зранку по телефону я попросила Макса прислати мені який-небудь його цікавий рецепт. Примітка: Макс ніколи жодної страви не готував за готовим рецептом, тобто щоразу в нього виходить якась імпровізація. І як правило геніяльна імпровізація. Але оскільки мені ще багато треба вчитися в плані кулінарної техніки, то мені тупій треба поки писати рецепти..... і отаку чудовну композицію він мені люб"язно описав, щелепа в мене відвисла, чесно кажучи...

Ітак, Мадагаскаршьке Каррі! (Може комусь із хозяюшок стане у пригоді та чудовна рецепта)

Цитую Макса:

Сьогодні я приготував “Madagasisches Curry”.

Не зовсім мадагаскарське, але то моя інтерпретація.

Замість рису я взяв зерна Quinoa.
( Quinoa (Chenopodium quinoa, Quechua kinwa), auch Quinua, Inkareis, Reismelde, Inkakorn, Reisspinat oder Perureis genannt, gehört zur Familie der Fuchsschwanzgewächse (Amaranthaceae).

Quinoa має менше калорій, ніж рис.
І смакує дуже прикольно. Має фруктово-горіхові нотки.
Пасує однаково для солодких і гострих страв.

Інгрідієнти:
3 виликі цибулі,
500 гр. креветок,
500 гр. кальмарів,
2 незрілих манго,
баночка густих вершків.
Індійське масло GHEE. ( То є перетоплене до твердого стану коров’яче масло. ) Можна замінити звичайним маслом.

Листя карі – 10 штук
Насіння індійської чорної цибулі – столова ложка
( власне я хотів мати насіння індійської гірчиці, але вона закінчилась )
Штернаніс – 5 штук
Індійська суміш Masala ( Unter den Zutaten findet man oft Chili, Koriander, Minze, Knoblauch, Ingwer, Kurkuma )
Окремо куркума ( для зафарблення )
Мускатний горіх.
Чорний перець.
Сушений чілі.
Орієнтальна суміш ( пелюстки троянди, гвоздика, кориця, рожевий перець, кардамон, тмін )
Тоненькі скибочки кокосового горіха. ( можна мелений кокос )
______________________________

Ставиш на вогонь Quinoa.
Вона сильно розбухає, тому наливаєш води вдвічи більше за рівень зерен.
Доводиш до кипіння.
Потім ставиш на ледве помітний вогонь під кришкою на 15-20 хвилин.
В результаті має вийти пухка і суха маса, схожа на кус-кус.
БЕЗ СОЛІ і СПЕЦІЙ.

Quinoa можна замінити рисом, кус-кусом і т.д.
______________________________

Коли Quinoa стоїть на вогні, ставиш поруч велику пательню.

Оливкова олія смакує по-середземноморськи.
Соняшникова олія смакує по-угорсько-українськи.
Рапсова олія смакує зададто нейтрально.
В ідеалі була б пальмова олія.
Але взяв олію з грецького горіха.

Наливаєш трошки олії на пательню.
В цей час дрібно ріжеш 3 цибулі.
Кидаєш листя карі і насінна чорної цибулі на пательню. Листя карі має трошки засмажитись і почати потріскувати.

Кидаєш на пательню цибулю.
Перемішуєш з карі і насінням.

Кидаєш Штернаніс. ( Він має товстий корок, його треба кидати спочатку )

Кидаєш креветки.

Все робиш швидко на великому вогні.

Коли креветки і цибулька набувають золотистого кольору, додаєш столову ложку масла GHEE.
( Воно трошки пригорає, тому додавати його треба не з самого початку )

В цей час ріжеш маленькими кубіками манго.
Ріжеш смужечками кальмарів.
Ріжеш часник.

Кидаєш все до пательні.
Кальмари готуються досить швидко.
І навпаки, чим довше їх варити, тим вони будуть жорсткійші.

В цей час додаєш всі приправи за смаком.
Додаєш сіль.
Вливаєш баночку вершків.
Перемішуєш.

Як тільки кальмари зваряться – можна подавати на стіл.
________________

Бусі!!!


************

Макс ще й прислав фото блюда!


( 06,29 КБ )

Мені приснилося, шо я їду на Кесл Паті до Польщі в такій жовтій маршрутці Богдан. І там ше було багато інших людей. Потім ця маршрутка переїжджала міст через море, шо то за море було, я навіть не знаю... Але факт того, шо маршрутка впала в море з усіма людьми. А я встигла вилізти з неї і вчепитися в високу таку антену, яка стирчала з моря. А під антеною чатувало багацько акул. Одна величезна стрибала, шоб мене вхопити. Я все лізла вище і вище по антені. А акула стрибала все спритніше і вертлявіше, і вже ось ось мене ледь не схопила за ногу! І тут я сказала собі: ну годі вже, прокидайся вже, а то помреш зараз. І прокинулася.
Отакі сни сняться, коли довго спиш...

Найпотворніша машина, яку я коли небудь бачила. Вона схожа на якогось alien(a) або дауна, шо лі. Але італійці її чомусь страшно люблять. Однак тільки італійці. Ніде більше я її не бачила, окрім як в Італії.
Таке огидне авто, шо його аж якось шкода :)

А хтось знає, де можна купити пісочний годинник ? такий звичайний без прибамбасів з ангеликами чи фігурками різними

Аааааа, для всіх, хто любить і не любить пармезан :)


Серія дуже милих рекламних роликів про овочі і сир, які танцюють і співають. Одна з моїх улюблених реклам, які мені вдалося побачити в Італії.

Пармезан – це король страв

На святковий стіл італійці подають спочатку перші страви, - ставлять на стіл пельмені (тортелліні), тобто тісто з начинкою різною. Одразу після тортелліні ставлять на стіл макарони (я офігєла). Разом із тим на столі присутній весь час хліб, намазаний паштєтом. Після макаронів нарешті подають мнясо, хоч я не мнясоїд, але потішилася і ним в такій кількості тіста, кишки ж позлипаються ! Після мняса італійсьці, зокрема флорентійці беруть таке десертне вино, макають туди як в суп такі солодкі сухарики (знову тісто!), і так їх і гризуть. Після того всього подають кохву - кохве в італійців це таке ядерне еспрессо на один ковток; куди мені там, я собі заливаю кави цілу бадью. І з кавою подають всілякі солодці муффінс (знову тісто!), а я поспішно тікаю з-за столу, шоб погратися з жирним котиком, - тільки аби не з"їсти ше якогось тіста.

Після цієї трапези антіпасті, італійці всі шумно грають у покер і періодично пукають.

Вот так

Вчуся стригти волосся на коханому. Купила такі спецівальні ножиці із зубіками, так шоб було круто... Вийшло гарно ! Ше пару стрижок, і буду прохві !

Красиво ...



( 86,36 КБ )

Втомилася я від аеропортів і літаків. Не уявляю, як можна працювати стюардессами.. чи то я така слаба просто... вчора обригала всі аеропорти Європи (перепрошую), і тільки зараз прийшла до себе після дводенного cityhopping в повітрі...

На свята мені доведеться дев"ять разів піднятися і приземлитися на літаку. Це жахливо. Хочеться плакати. Але геть не знаю, як зробити інакше. Я боюся літаків.

Піздєц !

Не встигла я зробити ще сайт, як мені вже пишуть ілюстратори із Литви та Франції ! Оце так !

Тішуся роботою ...

Люди, не ставайте приватними підприємцями ! Нафіг вам це треба ...

Заробляйте собі гроші по-чорному, і не платіть нашій державі ані копійки, доки ця держава не забезбечить нормальні умови для роботи приватних підприємців.

Податкова - це така стічна канава, раз туди прийшов, і потім в лайні все життя.

Вам в податкові ніфіга і ніколи не розкажуть, ніколи не нададуть якісну консультацію, ніколи не розкажуть правильно, що і як треба зробити.

Натомість в податковій все робиться таким чином, щоб ви наробили купу юридичних помилок в своїй діяльності, а потім платили величезні штрафи.

Краще не лізьте в цю канаву, якщо в цьому немає особливої нагальної потреби. або туди треба приходити з дуже добре озброєним юристом.

Мені соромно за свою країну, за те, що податкові органи настільки нагло пудрять мізки людям.

Ніколи не визріє добротний середній клас в Україні, поки буде така халтура.

А наразі, податкова, це:

- місце де вам ніхто і ніколи не надасть нормальної консультації, які стосуються серйозних речей !

- місце яке просто смердить. хоча би поприбирали і побризгали чимось, шоб не штиняло туалетом. І це місто Київ, бля !

- місце де немає ніяких правил. Там робиться все, щоб заплутати нормальну людину.

Роль податкового інспектора- якраз консультувати мене із багатьох питань у сфері оподаткування особисто для мене.
Але інспектор не тільки не консультує, він взагалі ліниться відповідати на мої запитання, кажчуи дєвушка пайдітє там на стендє вісят всє віди дєятєльнасті.

Отакий пост сповнений злості на податкові органи україни, і податкове законодавство.

але задрали !